Як поєднати прибудову з будинком ключові особливості
Поєднання прибудови з будинком, який вже був зведений давно - досить складна будівельна задача. У процесі обов'язково потрібно враховувати технічний стан та різницю осідань цих двох споруд. Головним правилом при цьому має стати неможливість жорсткого з’єднання зі старим будинком «намертво» без попередніх розрахунків конструктора. Фахівці рекомендують врахувати такі моменти:
- З’єднання старого і нового фундаменту. Нова конструкція обов'язково буде давати усадку. У роботі зазвичай застосовуються два основні способи - з деформаційним притискним швом або анкерування. У першій ситуації новий фундамент будується впритул до старого із дистанцією в 2,5 см. Цей зазор заповнюється еластичними матеріалами для запобігання температурної деформації та добре герметизується на стиках. Таким чином прибудова буде усаджуватися незалежно від будинку без його руйнації. Анкерування рекомендоване у випадках, якщо будинок стоїть мінімум 5-10 років і вже не дає усадку. У такому разі в старому фундаменті висвердлюються отвори для вбивання арматури.
- Стіни. Їх теж потрібно будувати притул із старим будинком з технологічним зазором і підсиленням прорізу. При примиканні стін із однорідних матеріалів застосовується метод перев'язки. Для цього у старій стіні робиться вибірка і через кожні кілька рядів закладається туди арматура для зв'язування з новою стіною.
- Дах. При формуванні спільної покрівлі необхідно демонтувати частину старої покрівлі та повністю переробити кроквяну систему. Метод вузла примикання передбачає різнорівневі дахи, причому покрівля прибудови має бути нижчою за покрівлю будинку. У місцях стику перемичок обов'язково ставляться металеві фартухи з подальшою герметизацією.
Під час роботи з конструктивною схемою варто вибирати легкі матеріали для мінімізації навантаження на основу. У такому разі добре підійде каркасна технологія у вигляді СІП панелей або брусу, а також газоблоки чи піноблоки. Цегла вважається досить важким матеріалом стін і може застосовуватися лише за умови, якщо незалежна основа теж була споруджена з неї.
Як уникнути деформаційного шва між будинком і прибудовою
Для того щоб не допустити появи нерівномірної деформації між двома спорудами, необхідно міцно зв'язати два фундаменти та стіни воєдино. Важливо провести обстеження конструкцій, оскільки об'єднання можливо лише тоді, якщо це дозволяють ґрунтові умови, а закладка фундаменту здійснюється на одній глибині закладання.
Об'єднання або анкерування передбачає застосування методу арматурного зв'язку, суть якого полягає у наступному:
- Відкопування та очищення. Ділянка старого фундаменту розчищається в місці примикання.
- Формування отворів. У старій конструкції висвердлюються отвори в шаховому порядку або у два ряди. Їх діаметр має бути більшим за діаметр арматури, а глибина - у межах 25-40 см.
- Анкерування. Всередину отворів заливають спеціальний хімічний розчин – наприклад, епоксидний клей для бетону.
- Встановлення арматури. Вона монтується в отворах. виступаючи назовні не менше ніж на 50-60 см.
- Перев'язування каркасу. Елементи, що виступають, міцно пов'язуються з новим арматурним каркасом майбутнього фундаменту, після чого здійснюється заливка бетону.
Для запобігання появи тріщин на стику стін їх потрібно об'єднати з допомогою штроби, сталевого штиря та армопоясу. Штроба робиться у старій несучій стіні через кожні 3-4 ряди методом вибивання цеглин в місцях, де буде заводитися нова кладка. Сталеві штирі забиваються або приклеюються у стару стіну, а інший їх кінець закладається у шви нової кладки. Над прибудовою зверху неодмінно заливається армопояс із залізобетону. Він буде жорстко заанкерований у капітальну стіну основного будинку, стягуючи конструкцію зверху.
